Пасьянс, або “Солітер” – це збірна назва для ігор, в які може грати одна людина самостійно. Зазвичай, це різні карткові ігри. Але й такі ігри як Судоку або кубик Рубіка також вважаються пасьянсами. Навчитися грати в ці ігри зазвичай дуже просто, але щоб стати справжнім майстром пасьянсу, вам може знадобитися деякий час. На щастя, є багато різних рівнів майстерності, серед яких кожен гравець може вибрати свій та знайти гру до вподоби.
Класичний Солітер також називають пасьянс Косинка. Ця дуже старовинний пасьянс. Спочатку в нього грали за допомогою реальної колоди карт (навіть розкладали пасьянс для того, щоб ворожити), але багато хто також пам’ятає пасьянс Косинку як одну з класичних комп’ютерних ігор. Тепер це переважно онлайн гра (та онлайн ворожіння) та, оскільки вона є суто розважальною, в неї майже завжди грають безкоштовно.
Пасьянс Косинка вважається абсолютною класикою серед ігор в пасьянс. Мета гри – розкласти колоду карт на чотири стопки, кожна з яких містить карти однієї масті, розташовані за зростанням. Це може здаватися занадто простим, але, звичайно ж, справа не тільки в тому, щоб просто розкласти карти. Коли гра починається, карти розподілені на сім колонок, і в кожній колонці відкрита тільки верхня карта, а решта карт лежать обличчям униз. Ось як розподіляються карти у цих семи колонках:
1-ша колонка: 1 карта обличчям догори.
2-га колонка: 1 карта обличчям догори + 1 карта обличчям униз
3-тя колонка: 1 карта обличчям догори + 2 карти обличчям униз
4-та колонка: 1 карта обличчям догори + 3 карти обличчям униз
5-та колонка: 1 карта обличчям догори + 4 карти обличчям униз
6-та колонка: 1 карта обличчям догори + 5 карти обличчям униз
7-ма колонка: 1 карта обличчям догори + 6 карти обличчям униз
Інші карти залишилися у колоді. З колоди можна брати по одній або по три карти за раз. Також ви побачите чотири пустих поля, по яких треба розкласти карти: кожну масть у окрему стопку.
Перш ніж почати розкладати карти по стопкам та перегортати карти обличчям догори, треба дізнатися точні правила гри в пасьянс Косинка. Перед усім, вам треба знати, як та куди можна пересувати карти, що лежать обличчям догори і в колоді. Тож, розповідаємо правила:
По-перше, ранг карти не залежить від масті. До речі, карти у пасьянсі Косинка взагалі не мають вартості або балів, або чогось такого, як, наприклад, у інших карткових іграх на кшталт блекджеку або покеру. Але складати чотири стопки карт кожної масті – піки, трефи, бубни та чирви – треба в певному порядку. Спочатку треба покласти туза, потім карти 2, 3, 4, 5 і так далі, закінчуючи королем.
Мета гри – скласти чотири стопки карт за мастю, але у процесі гри в семи колонках важлива не масть, а колір. Одна карта має бути червоною (бубни або чирви), а наступна – чорною (піки або трефи). Наприклад, якщо верхня карта на одній з ваших колонок – 8 чорного кольору, то наступною картою треба покласти 7 червоної масті. Далі 6 чорної масті, а потім – червону 5, і так далі.
Грати в пасьянс Косинка можна двома способами. Мається на увазі кількість карт, яку можна витягнути з колоди. Якщо вибрана опція брати тільки одну карту за один раз, то грати буде легше. А якщо хочете посилити рівень складності, виберіть опцію здавати три карти за один раз. Якщо ви виберете опцію здавати три карти за один раз, ви зможете бачити всі три карти, але дістати дві нижні карти не зможете, доки не використаєте верхню карту. Тобто, ви не завжди зможете дістати карту, яку бажаєте використати. Однак, якщо ви перегорнули всю колоду та витягнули з неї всі можливі карти, ви можете почати наступне коло перегортання колоди та витягувати карти знову. Карти не тасуються, але якщо тягнути карти з колоди по другому або третьому колу, вони з'являтимуться трошки в іншому порядку, тому що деякі карти було вже видалено з колоди, завдяки чому порядок карт, що залишилися, трохи змінюється, якщо здавати їх по три.
Щодо того, куди можна пересувати карти – тут все просто. Карти можна пересувати тільки з колоди, але не можна до колоди. Однак, з колоди їх можна пересувати або просто на одну з чотирьох стопок, або на одну з семи колонок – за потребою.
У пасьянсі Косинка верхня карта у всіх семи колонках лежить обличчям догори, а всі інші карти – обличчям униз. Ці карти можна пересувати тільки до інших колонок, або до чотирьох стопок, де карти розсортовані за мастю. Між колонками карти пересуваються так, як ми пояснювали у главі Ранг карт – в порядку зменшення, чергуючи карти червоних та чорних мастей. Тож, на даму червоної масті можна покласти тільки валета чорної масті, але ніяк не чорного короля. А щоб пересунути червону даму, треба або спочатку знайти чорного короля, що лежить наверху колонки, або пересунути її на одну з чотирьох стопок, якщо там вже зібрані всі попередні карти тієї ж масті меншої вартості.
Пересуваючи між колонками карти, що лежать обличчям догори, можна переміщати декілька карт за один раз. Продовжимо попередній приклад: якщо у вас є відкритий король чорної масті, не можна пересунути на нього тільки одну червону даму, якщо до неї вже були додані інші карти: якщо зверху дами вже лежать валет, 10, 9 і так далі, треба перемістити до короля всі ці карти разом. Але можливо й пересувати тільки частину відкритих карт у колонці: якщо у вас з'явиться ще одна червона дама, ви можете взяти чорного валета ті всі наступні карти, що лежать на ньому, і пересунути їх до нової дами, залишивши попередню червону даму саму.
Карту на колонку можна пересунути або з іншої колонки, або з колоди. Що б ви не обрали – ціль гри полягає у тому, щоб відкривати все більше й більше карт, які лежать обличчям униз. Кожен раз, коли ви пересуваєте верхню карту з колонки, наступна карта буде перевернута обличчям догори. Якщо в колонці більше немає карт, які можна перегортати – колонка пуста. У цьому разі, якщо десь зверху іншої колонки лежить король та перекриває собою інші карти, що лежать обличчям униз, цього короля можна пересунути на вільну колонку, причому на це вільне місце можна поставили тільки короля. Але якщо до цього короля вже були приєднані інші карти, то вони, звичайно, пересуватимуться разом з ним.
Зверху над сімома колонками розташовані чотири стопки, кожна з яких має починатися з туза. Але тузи не лежать там на початку гри – спершу їх треба відкрити. Вони знаходяться або в семи колонках, або в колоді карт. Коли ви відкриєте туза, він автоматично переміститься до стопки, але всі наступні карти маєте пересувати ви. (Це можна змінити в налаштуваннях, щоб всі карти, які можливо переміщати до стопок, пересувалися туди автоматично, але це зазвичай не рекомендовано. Більше про це читайте у главі “Стратегії пасьянсу”).
Незважаючи на те, що ціль гри – заповнити всі чотири стопки, пересувати карти зі стопок назад до колонок також можливо. Це може стати у пригоді, якщо вам знадобляться карти, які ви раніше вже додали до стопки, щоб тепер можна було пересунути карти з однієї колонки до іншої та відкрити нову карту, що лежить обличчям униз. Перемістити можна лише верхню карту у стопці, тому що карти у стопках завжди мають бути розташовані за зростанням.
Легше всього грати в пасьянс Косинка онлайн. Раніше ця гра зазвичай була встановлена на комп’ютерах у комплекті, разом з іншими класичними іграми типу Сапер та Змійка, але зараз в неї майже виключно грають онлайн. Граючи в класичний пасьянс онлайн, ви легко можете перемикатися між різними типами ігор, і Косинка, звичайно ж – улюблена гра назавжди.
Дехто може сказати, що фізичний процес тасування та здавання карт додає чарівності до цієї класики, але більшість гравців, все ж таки, любить робити це простим натисканням на кнопку. Коли гра починається онлайн, карти вже було миттєво розтасовано й роздано, і все готово для початку гри. Онлайн-гру в пасьянс також полегшують й інші функціональні можливості, які можна вибрати у налаштуваннях: здавати по одній або по три карти, як саме пересувати карти, та чи бажаєте ви обрати автоматичне заповнення чотирьох стопок. Для новачків створена опція підказки, що радить, які кроки є доступними для гравця.
Пересувати карти під час гри можна кількома способами. Звичайно, їх можна переміщати традиційним способом: перетягнути і відпустити (натисніть на карту мишею, продовжуйте тримати мишу натиснутою, доки ви не перетягнете карту на бажане місце, і потім відпустіть мишу). Також можна вибрати інший спосіб пересування: спочатку клікнути на карту, а потім – на те місце, куди ви хочете її помістити. Під час виконання ви помітите, що карту підсвічено, щоб ви не забули, яку саме карту ви зараз пересуваєте. Щоб пересунути карту на одну з чотирьох стопок, ви можете зробити це у такий самий спосіб, або просто клікнути на неї двічі.
Якщо ви граєте з мобільного пристрою, можна робити всі дії так само, як і на комп’ютері, але пальцем (перетягнути і відпустити, клікнути або клікнути двічі). Палець (або стилус для сенсорного екрану, якщо ви ним користуєтеся) діє так само, як і курсор миші на комп’ютері.
Формально гра Косинка закінчується лише тоді, коли вся колода та всі сім колонок стають пустими, але насправді ви можете зрозуміти, що ви виграли, задовго до цього: як тільки всі карти, що лежали у колонках обличчям униз, було відкрито, і тепер всі карти, що у вас залишилися, лежать обличчям догори – це знак, що ви вже виграли цей раунд гри. Тепер треба тільки перетягнути всі карти, що залишилися, до стопок. Легший спосіб це зробити – вибрати автоматичне заповнення. Карти перемістяться до відповідних стопок автоматично, після чого ви зможете почати нову гру.
Будь-яка гра в Солітер призначена для одного гравця. Вона не розрахована на багато користувачів (коли гравці грають разом або проти інших). Але у наші часи можливо змагатися у будь-чому, і гра у пасьянс – не виняток. Ми вже казали, що у пасьянсі Косинка карти не мають вартості або балів, але це не виключає можливості заробляти балі під час гри. Немає вірних або невірних ходів, ви можете грати, як вам забажається. Але якщо ви хочете мати високий бал у рейтингу гравців, або просто побити свій власний рекорд, противник, з яким ви змагаєтесь – це час.
Деякі рейтинги гравців враховують лише час, витрачений на кожну гру. У цьому випадку вам треба налаштувати автозаповнення та подвійний клік для пересування карт. Важлива кожна секунда, тому треба оптимізувати налаштування для якомога швидшого пересування карт.
Інші рейтинги гравців не зважають час, а лише враховують кількість зроблених ходів. Що менше кроків ви зробили для заповнення чотирьох стопок, тим краще. Але більшість рейтингів враховують не лише це. Зазвичай місце у рейтингу відображає співвідношення зроблених ходів та часу. Також є версії рейтингів, де кращі гравці визнаються за кількістю ігор, що було виграно за один день, або за кількістю послідовних ігор без програшу.
Але треба пам’ятати, що пасьянси – це, зазвичай, не ті ігри, де можна щось виграти – хіба що можливість похвалитися. Це безкоштовна і не азартна гра, тому навіть якщо ви й займаєте верхній рядок у рейтингу, ви нічого не виграєте – лише відчуття задоволення від усвідомлювання того, що ви краще за інших. Для багатьох гравців цього достатньо. (Можна також зберегти собі скріншот зі сторінки результатів у якості пам’ятного сувеніру, на той випадок, коли хтось інший виб'є вас з верхніх позицій у рейтингу). Зрештою, пасьянс Косинка – це гра з категорії "розважальних", в які грають просто заради задоволення.
Незважаючи на те, що більшість пасьянсів, у тому числі, Косинка – то гра випадковостей, це не означає, що все залежить від випадку. У більшості ігор стане у пригоді стратегічне мислення, адже здібність планувати заздалегідь дуже важлива, якщо хочете перемогти. Наприклад, перемістити всі доступні карти відразу до чотирьох колонок – не дуже гарна ідея, тому що вони знадобляться вам пізніше, щоб пересувати карти між колонками. Тож, навіть якщо у вас є в наявності достатньо карт, щоб заповнити одну стопку, не треба поспішати це зробити, якщо інші за нею не поспівають – це не дуже мудра стратегія. В ідеалі рекомендується додавати карти до кожної стопки одночасно.
Також треба з обачливістю брати карти з колоди. У більшості випадків краще пересунути карту з іншої колонки, ніж взяти карту такої самої вартості та кольору з колоди. Але з цього правила також бувають виключення. Якщо ви вибрали опцію здавати по три карти, треба також поміркувати: мабуть для вас буде вигіднішим взяти з колоди одну карту.
Якщо ви не взяли з колоди жодної карти, то, якщо ви почнете нове коло роздавання карт, порядок карт буде такий самий, як у попередньому колі. Тож, щоб змінити порядок, вам треба взяти хоча б одну, бажано – на початку роздачі. Це збільшить ваш вибір, адже верхніми з трьох карт показуватимуться різні карти. Тож, якщо ви вже перегорнули всю колоду, але не використали з неї жодної карти, і у вас є вибір – або використати карту з колоди, або перетягнути карту з колонки – кращим вибором буде перший варіант.
Очевидно, шахраювати набагато легше, якщо грати у пасьянс реальними картами: просто зніміть карту або зазирніть під карту, що перевернута обличчям униз, щоб вирішити, який хід зробити – і ви майже гарантовано переможете. Також багато гравців переміщують на вільну колонку не тільки короля, а й інші карти: таким чином вони або шахраюють, або просто не знають, що так не можна.
Але коли ви граєте в пасьянс онлайн, зробити заборонені ходи буде просто неможливо: є певні обмеження, і ви не зможете покласти карту туди, де її не має бути. Аналогічно, ви також не зможете зазирнути під карту, що лежить обличчям униз, перед тим, як вирішити, з якої колонки вам краще перемістити одну або декілька карт. Єдина можливість шахраювати онлайн – це кнопка "Undo" (Скасувати). Ті, хто грає в Солітер на серйозному рівні, так ніколи не зроблять, але ж ви не граєте на гроші або проти інших гравців, то чому б ні?
Ми навіть готові признати, що використовувати кнопку "Undo" – це нормально, принаймні, якщо ви новачок. Якщо скасувати попередній крок та спробувати перемістити карти по-іншому, ви можете побачити, які у вас є варіанти і, таким чином, можете легше впізнати, яким буде ваш кращий хід наступного разу. Зрештою, ще допоможе вам вигравати у подальших іграх без використання опції скасування попереднього ходу.
Новачкам у грі в пасьянс також сподобається опція підказки ("Hint"). Якщо ви просто не бачите можливі ходи та застрягли у грі, вам допоможе невеличка підказка щодо ходів, яка буде дуже корисною, тому що під час гри треба тримати під контролем забагато колонок карт. Якщо більше ніяких доступних ходів не залишилось, та ви, фактично, програли, то єдиним варіантом може бути опція "Undo". Кажуть, що кожну гру в пасьянс Косинка можна виграти. Можливо, це і правда. Але виграти з першої спроби можливо не завжди. Щоб спробувати ще раз без скасування зроблених кроків, ви можете просто розпочати з початку ту ж саму гру та спробувати інші варіанти ходів там, де у вас був вибір.
Є майже необмежена кількість можливих варіантів в кожній гри в Солітер, і перемогти можна багатьма способами. Майже кожний ваш хід впливає на те, які нові ходи стануть вам доступні далі, й в багатьох випадках дійсно неважливо, який варіант ви обрали – ви все одно переможете. Але у деяких випадках це не так. Один невірний хід – і ви гарантовано не зможете перемогти. Все залежить від того, які карти ви пересуваєте, та які варіанти вам потім стають доступними. Зазвичай, краще сконцентруватися на тому, щоб розкривати карти, що лежать обличчям униз.
У класичній грі в пасьянс важко виграти, якщо ви не можете добратися до тузів. Ці карти конче важливі для того, щоб перемогти у грі, тому що ви не можете почати складати чотири стопки, доки не знайдете для них відповідних тузів, з яких все й почнеться. Якщо вам не пощастить, один або декілька тузів буде сховано на дні колонки, тому вам доведеться розкрити всі попередні карти, перш ніж ви зможете почати складати стопку за зростанням.
Для того, щоб ви змогли дістати туза із дна колонки, вам знадобляться інші карти, що все ще лежать у стопках. Тому вам не вигідно починати складати одну або деякі з чотирьох стопок, доки ви не будете в змозі скласти їх всі одночасно. Ви, звичайно ж, можете перемістити карти зі стопок назад до колонок, тож ви все одно впораєтесь, але для цього знадобиться зробити більше ходів.
Класичний солітер – це гра на одного гравця. Тому для багатьох людей у світі пасьянс є просто розвагою та спробою зайняти час, особливо зараз, коли більшість людей мають смартфон з доступом до мережі Інтернет. Ви можете грати в пасьянс, коли їдете у автобусі, очікуєте в черзі у банку, або де завгодно, де вам треба, щоб час пройшов швидкіше та цікавіше, або просто вдома, коли вам хочеться трошки відпочити. Це не тільки проста можливість безкоштовного відпочинку, але й спосіб тримати свій мозок у активному стані.
Класичні пасьянси зазвичай поєднують у собі гру випадковостей та стратегічну гру. Особливо це стосується гри Судоку, хоча вона й вважається не класичною грою, а чимось відносно новеньким. Теоретично кожну гру можливо виграти, однак вам може знадобитися розвинути деякі навички, щоб дійсно перемагати геть у кожній грі.
Абсолютною класикою пасьянсів є Косинка – карткова гра. Те ж саме стосується й ігор Вільна комірка (FreeCell) та Маджонг (Mahjong), хоча в маджонг можна грати не тільки з класичною колодою карт. Є дуже багато інших карткових варіантів пасьянсів, але існують також і пасьянси, де карти зовсім не використовуються – ми вже згадували судоку та кубик Рубіка, наприклад. Але є ще одна класика, про яку більшість людей навіть не здогадуються, що вона є пасьянсом: це – звичайний пазл, що складається у картинку.
Тож, хоч Косинка і є абсолютним фаворитом, є також багато іншої класики серед пасьянсів. Кажучи коротко, всі ігри, в які можна грати наодинці, вважаються пасьянсами – саме тому вони мають свою англійську назву "Solitaire" (одинак, відлюдник). А їхня назва "пасьянс" походить від "Patience", що означає "терпіння" – тому що для розв'язування цих головоломок або ігор гравець справді потребує терпіння.
Є дуже багато різних видів пасьянсів, тому ми коротко розповімо вам про деякі з найбільш популярних ігор, просто на той випадок, якщо ви забажаєте спробувати інші варіанти гри, крім Косинки. Всі ці ігри призначені для того, щоб грати наодинці, але мабуть пазли приємно збирати з кимось іншим – як альтернатива настільній грі.
В пасьянси Косинка, Вільна клітинка та Маджонг добре грати онлайн безкоштовно, а в Кубик Рубіка та в пазли краще грати у реальному житті. В Судоку чудово грати і онлайн, і в фізичному вигляді. Комусь більше до душі папір та ручка, а іншим легше грати на смартфонах та ноутбуках. Особливо, тому що нові ігри та нові рівні майже нескінченні.
Для цієї гри використовується одна колода карт (хоча існують і варіанти гри з двома колодами), які здаються обличчям догори. Є вісім колонок карт, і мета гри, як і в пасьянсі Косинка – розсортувати карти за мастями на чотири стопки, починаючи з тузів і до королів. Також є чотири вільні комірки, на які ви можете пересувати карти, щоб там створити з них колонки і дістатися до потрібних карт. У колонках можна складати карти, починаючи з короля, і далі у зменшувальному порядку: дама, валет, 10 і так далі, протилежного кольору. Почати складати карти у зменшувальному порядку можна з будь-якої карти – це не обов'язково має бути король. Коли колонка стає пустою, туди можна пересунути будь-яку карту. Існує багато різноманітних видів цієї гри, тому перед її початком треба обов'язково прочитати опис, щоб ви могли повністю усвідомлювати правила гри.
Маджонг дещо схожий на пазл. Є декілька рівнів складності цієї гри. Чим складніше рівень, тим більше фішок використовується. Мета гри – позбавитися всіх фішок, видаляючи за один хід дві однакові (але може бути більше двох однакових фішок). Видаляти можна тільки такі фішки, які не заблоковані іншими, тому ключ до успіху полягає в тому, щоб, підбираючи дві однакові фішки, звільняти при цьому інші комбінації. Ви переконаєтесь, що не всі ігри можливо виграти, тому що наприкінці гри може статися ситуація, коли дві однакові фішки лежатимуть одна на іншій: це означає, що зробити з них пару не можна, тому що нижня фішка заблокована зверху іншою.
Судоку – це гра про цифри, а саме – цифри від 1 до 9. Ігрове поле – квадрат з клітинками 9x9, що згруповані у менші квадрати 3x3. У кожному квадраті 3x3 має бути присутня кожна цифра від 1 до 9, при чому на кожному з великих дев'яти горизонтальних рядків та вертикальних стовпчиків кожна цифра має з'явитися лише один раз. Коли гра судоку починається, деякі цифри вже вказані у деяких клітинках у якості підказок. Що легше вибраний рівень гри, тим більше цифрових підказок нанесено на поле. Якщо рівень складності високий, на початку гри буде відкрито дуже мало цифр, і гравцеві доведеться довго думати, щоб розв'язати цю головоломку. Всі ігри або рівні судоку можливо виграти, але, щоб стати справжнім майстром гри, вам треба буде вдосконалити свої навички.
В класичному кубикові Рубіка немає різних рівнів складності. Є тільки один рівень, дуже складний. Більшість людей все своє життя можуть крутити різні кольори у всі боки, так і не розв'язавши цю головоломку. Однак, для декого це дуже легко, хоча таких людей замало. Кубик має шість сторін, на кожній по 9 квадратних клітинок. Усього є шість різних кольорів клітинок, які розподілені у більш-менш випадковому порядку. Мета гри – обертати квадрати кубика і скласти їх так, щоб кожна з шести граней була одного кольору. Тому кожний квадратик в середині кожної грані має свій колір. Треба крутити грані так, щоб вісім інших квадратиків того ж самого кольору опинились на тій самій стороні, що й центральний квадрат.
Мабуть, найбільш розповсюдженими з усіх пасьянсів є пазли. Багато хто з нас у якийсь момент свого життя спробував складати пазли, починаючи з дитячих, що складаються менш ніж з 10 елементів. Всі знають, що існують також пазли для дорослих. А для найбільш завзятих любителів можна навіть знайти пазли, які складаються з тисяч елементів. Очевидно: що більше елементів – тим складніший рівень, але рівень складності також залежить і від самого малюнка, або узору. Складнішими, зазвичай, вважається зображення синього неба або моря чи океану, і тоді пазл перетворюється на справжній пасьянс у його сенсі "терпіння" (Patience). Як і у випадку з кубиком Рубіка, пазли зазвичай складають в їх фізичній формі у реальності. Грати в пазли онлайн – це зовсім інший досвід.